Перше враження: Мішка з Іваном носяться в стінах Collegium Borromaeum – не можуть знайти поворот в той коридор, де їхні кімнати. Ми спочатку йдемо за двома, але вони розходяться, хтось йде за одним, хтось за іншим, хтось рже, хтось журнали паходу читає зі стендів (Veronika Blatt), хтось мапи на стінах роздивляється, хтось там вже Гуттен Абент до якогось випадково вилізшого студєнта... А ті носяться тим часом по поверхах Коллегіуму вже зі свистом. Під сміхуйочки наші з дівками, а часом і під відвертий український регіт. І то причому ше не пили! Ну і плюс, якось охота би і в номері заночувати, на горизонтальному ліжечку какнікак, особливо після бурної ночі в бусі :) Короче, цирк був ще той. Але знайшли. Ага, ну а я тим часом робив перші кадрики. p.s.: І виявляється німецьке Blatt означає дещо інше, ніж у слов'ян :)
Знайомитись з містом вночі файно. Правда не пофотографуєш сильно.
День другий. Дорога на Mannheim. Не могли не зняти. © Міха
Mannheim. Paradeplatz.
Допомагаємо німецьким людЯм познайомитись з корисною організацією RENOVABIS, на гостинне запрошення якої ми вже вчетверте приїздимо до Німеччини. Бурдон бурдоном, а от зліва 2 каналізаційні люки, до яких ми повернемось згодом.
Позитивно налаштований Іваньо в Мангаймі, на Парадепляц в чистих мештах, білих штАнях і з новим басовим мікрофончиком. Юху!
То Ростик. Намагається грати і співати в 1 мікрофон, бо джек для бузукі пачєгота не фуричить!
Оце така от вона Морахарпа (Moraharpa).
І отакий от Фідель (Fidel)
Балканські дівчєта співають укр. нар. пісню Шарена ґайда
Володимир, наш шофер, тим часом взяв апарат і вйо робити туристичні знимки на тему "Я в Німеччині" ))
© Бандура
Вежа катедри фрайбурзької. Вона ще не раз буде нас надихати на знимки :)
Бокова сторона. Зверніть увагу на позу тітоньки справа вчорі, яка невідомо шо робить своїми принадами.
Загалом фігурки гарні, нагадали НотрДам де Парі, хоч я його і не бачив ніколи )
Кінець першого, найскладнішого, дня ми завершили отут, у кнайпі ліворуч. Weinstuben. Винна труба чишо? Правда ми там пиво пили.
Йде жвава підготовка до виступу в Collegium Borromaeum.
Йде ще жвавіша підготовка до виступу в Collegium Borromaeum.
"О, і мене отак, з барабани тими всіма любчиковими!"
Я вапше просив його зкадрувати ближче, але в Міхи є своє власне бачення кадру. Він вирішив закомпонувати мене разом з Ольониною спинкою і з шматком тексту на будинку :)
гррр
Шкода шо тут в кадр не попали звуки дзвонів на вранішню месу. Недільна тиша, прохолодний ранок, на задньому плані янголята в білому. Кіно, їйбо.
Вова і Ваня
О, от такі канали маленькі по всій центральній частині міста. Досить незвично. І гарно. Правда одразу подумалось, скільки бичків було б накидано, якби таке зробили у Львові :))
SonnenDom. Гарний кадр. © Бандура забацав, шофер наш. Трохи завалений горизонт, і я кадранув краплю, але файний.
Таку брамку бачило друге поселення групи Бурбон, що мешкало в Collegium Borromaeum на Schoferstraße 1. Серед них був і шофер, якому власне пасувало мешкати на Шоферштрассе.
Фонтанчики гарні. Хоча дещо типові.
Знову ж таки, Фрайбурзька катедра. Портал вражаючий.
Це моя давня мулька з люками. Є такі, що не можна не зфотографувати. Просто витвір мистецтва. Рел'єф, як на монетах.
St. Peter, Swarzewald.
Swarzewald. Ми, судячи з назви, подумали, що Black Forest - це екскурсія до лісу. Чорного. А виявилось, до бувшого монастиря, тепер гімназії St. Peter.
Власне це бібліотека в стінах гімназії.
Цей дядечко проводив екскурсію. Приємно коли людина знається і кохається на тому про шо розказує.
Видання Біблії шось на 7 мовах одночасно і синхронно. Чисто графічно дуже гарно виглядає. Ну і мультикультуральненько так.
Їдальня? Кухня?
Це в кегельбан тут гімназисти ріжуться.
Трошки етнографії. Випадково натрапили на сю поважну пару...
...і на се тріо.
На завершення, ясно шо, тре до знимки всі.
Freiburg - місто побратим Львова, он там герб навіть з бруку викладений
Lviv/Lemberg
Rathausgasse
От зараз дивлюсь і тепер купив би всіх. Кожної тварі по парі.
В цьому будинку, на першому його поверсі, ми вечеряли четвертого дня. Не злий ресторан. Запамяталась офіціантка, яка казала що троха розуміє нашу розмову в перервах між намаганнями замовити собі Німецькою і Англійською кожен те що хтів би.. Виявилась з Хорватії ніби.
Конференц-зал в Ратуші Фрайбурга. скромно і зі смаком.
Наш патрон, Thomas Muller-Boehr. Ліворуч.
І наш добрий кулєґа, Мартін Буше-Мюллер, які муві перфект по-польску і нам ченсто там вшистко тлумачил.
Останній концерт ми грали в гімназії дівочій (!) Не знаю, що це було на підвіконні, але вражаюче. Ми не пройшли повз.
Вчительска кімната. Нормальний бардак, нє?
Фото на коня. Вйо назад до неньки пшез Ржеч Посполіта. Ауфвідерзеін!
