Нас проводжали в путь хмари! Дивилися з гори, звали за собою
Автостоп тривав три дні! Авантюра *холодними* трасами
відчай :)
Ура! на місці
Гірський свіжий струмок.. як же приємно вмиватись вранці!
Така от собі *прикрашена* ялиночка була
Перша стоянка під боком селе Дземброня
їжа %)
бистра і холодна річка
... по слідам Осені
с. Дземброня
підйом на Вухатий Камінь
Ожина! м-м-м..
сховалось Сонечко, та ми ще не знали що це лише початок
Веселка!
смішна малеча )))
Темний і не спокійний ліс. От, обернешся, і побачиш ...
Пішов дощ.. здійнявся вітер.. нас накрила хмара
Красивий ранок після нічної бурі Коли я вже вирішила що ми закінчимось.
Дивовижна осіння сепія
хмари оточують кільцем... без права на порятунок.
на побаченні з Карпатами
г. Вухатий Камінь
нюхаєм хмари )
поривами вітру мене здувало зі стежки
озерце внизу..
і знову чарівний ранок! нарешті бачимо де ми і хто ми!
о. Бребенескул воно насправді досить велике)
взуття геть мокре, як і все інше)
оглядаю
о. Несамовите
килимок )
хмари.... хмари...
Не забудьте надзвичайно корисну річ в осінні гори :)
Час кивати п'ятами.
Спуск до Заросляка (ой, не раджу)
а внизу тепло, затишно, сухо і спокійно..
Вол тримає камінь
ой, як же то було смачно!
%-о
Говерла... ми ще побачимось!
і довгих 25 км до траси..
сумний коник...
додому!!!
